2 Fe³⁺ · 3 O²⁻
Оксид заліза(III) Fe₂O₃ — кристалічна тверда речовина, яку формально можна описати як сітку Fe³⁺ і O²⁻. У природі широко трапляється в гематиті, важливій залізній руді.
Оксид заліза(III) Fe₂O₃ — кристалічна тверда речовина, яку формально можна описати як сітку Fe³⁺ і O²⁻. У природі широко трапляється в гематиті, важливій залізній руді.
Оксид заліза(III) Fe₂O₃ — кристалічна тверда речовина, яку формально можна описати як сітку Fe³⁺ і O²⁻. У природі широко трапляється в гематиті, важливій залізній руді.
Оксид заліза(III) Fe₂O₃ — кристалічна тверда речовина, яку формально можна описати як сітку Fe³⁺ і O²⁻. У природі широко трапляється в гематиті, важливій залізній руді.
У кристалі немає окремих молекул Fe₂O₃; формула задає стехіометричне співвідношення йонів. Електронна будова Fe³⁺ і кристалічна упаковка визначають магнітні та оптичні властивості.
У кристалі немає окремих молекул Fe₂O₃; формула задає стехіометричне співвідношення йонів. Електронна будова Fe³⁺ і кристалічна упаковка визначають магнітні та оптичні властивості.
За високої температури Fe₂O₃ можна відновити до заліза, наприклад CO: Fe₂O₃ + 3 CO → 2 Fe + 3 CO₂. Це спрощена схема ключової металургійної реакції.
За високої температури Fe₂O₃ можна відновити до заліза, наприклад CO: Fe₂O₃ + 3 CO → 2 Fe + 3 CO₂. Це спрощена схема ключової металургійної реакції.
| Формула | Fe₂O₃ |
|---|---|
| Молярна маса | 159.687 g/mol |
| Реєстраційний номер CAS | 1309-37-1 |
| Клас | Йонний оксид металу |
У кристалі немає окремих молекул Fe₂O₃; формула задає стехіометричне співвідношення йонів. Електронна будова Fe³⁺ і кристалічна упаковка визначають магнітні та оптичні властивості.
Fe₂O₃ відрізняється від FeO і Fe₃O₄ ступенем окиснення заліза та кристалічною структурою.