Лазери
Елемент «Тулій» та його сполуки взаємодіють зі світлом так, що це можна використовувати для генерації, перетворення, передавання або керування випромінюванням.
Тулій (Tm) — хімічний елемент з атомним номером 69. Він розташований у періоді 6, групі —, f-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.
Елемент «Тулій» належить до лантаноїдів, у яких заповнюється 4f-підрівень. Ступінь окиснення +3 особливо поширений, а f-електрони помітно впливають на магнітні та оптичні властивості.
Електрони 4f відносно добре екрановані, тому хімія сусідніх лантаноїдів дуже подібна. Конфігурація [Xe] 4f13 6s2 пояснює тонші відмінності між ними.
Елемент «Тулій» найчастіше утворює сполуки зі ступенем окиснення +3: оксиди, галогеніди та координаційні комплекси. Відмінності у заповненні 4f проявляються в магнітних і люмінесцентних властивостях.
За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 9.32 g/cm³. Температура плавлення: 1 822 K (1 549 °C). Температура кипіння: 2 223 K (1 950 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.
На практиці елемент «Тулій» або його сполуки використовують у таких напрямах: Лазери, Джерела рентгенівського випромінювання та Наукові дослідження. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.
Елемент «Тулій» та його сполуки взаємодіють зі світлом так, що це можна використовувати для генерації, перетворення, передавання або керування випромінюванням.
У цій сфері елемент «Тулій» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.
Елемент «Тулій» використовують у дослідженнях, коли важливі його атомні, ядерні, хімічні або спектроскопічні властивості.
Елемент «Тулій» розташований у періоді 6, групі 3 та f-блоці; класифікація: лантаноїд. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.
Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.
Історія вивчення елемента «Тулій» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 69.
Стандартна атомна маса дорівнює 168.934219(5). Це не маса одного конкретного атома, а зважене середнє, що відповідає типовому ізотопному складу природної речовини.
Елемент «Тулій» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.
Ризики під час роботи з елементом «Тулій» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.