Наука в повсякденному житті
Фотоефект
У d-елементів ns і (n−1)d близькі за енергією. Обидва набори можуть брати участь у зв’язуванні та давати різні ступені окиснення, тому правило «валентні = найвища оболонка» тут надто грубе.
→
Коротка відповідь
У d-елементів ns і (n−1)d близькі за енергією. Обидва набори можуть брати участь у зв’язуванні та давати різні ступені окиснення, тому правило «валентні = найвища оболонка» тут надто грубе.
Що відбувається насправді?
Наука краще запам’ятовується, коли визначення пов’язане з тим, що можна виміряти або спостерігати.
Наука краще запам’ятовується, коли визначення пов’язане з тим, що можна виміряти або спостерігати.
Поріг
Фотоефект показує квантований обмін енергією між світлом і електронами. Електрон може вийти з поверхні, якщо енергія фотона hν перевищує роботу виходу Φ. Велика інтенсивність нижче порогової частоти не замінює недостатню енергію одного фотона.
У простій моделі hν<Φ не дає фотоемісії незалежно від інтенсивності. При hν>Φ надлишок може стати кінетичною енергією електрона. Порогова частота ν₀=Φ/h залежить від матеріалу й стану поверхні.
Максимальна кінетична енергія K_max=hν−Φ. Потенціал затримки V_s задається eV_s=K_max. Графік V_s проти ν має нахил h/e і дозволяє експериментально визначити сталу Планка.
Вища інтенсивність при незмінній ν вище порога означає більше фотонів за секунду, тому струм фотоелектронів може зрости. Але K_max не збільшується лише через більшу інтенсивність.
Класична хвиля могла б припускати поступове накопичення енергії електроном, особливо при інтенсивному низькочастотному світлі. Експеримент показує поріг частоти та дуже швидку емісію, що природно пояснюється фотонами.