F=mg ; g≈9.81 m·s⁻² · Приклад: m=0.20 kg → F≈1.96 N
Що відбувається насправді?
Наука краще запам’ятовується, коли визначення пов’язане з тим, що можна виміряти або спостерігати.
Наука краще запам’ятовується, коли визначення пов’язане з тим, що можна виміряти або спостерігати.
F=mg ; g≈9.81 m·s⁻²
Приклад: m=0.20 kg → F≈1.96 N
pH — логарифмічна міра активності йонів H⁺ у розчині: pH=−log₁₀a(H⁺). У розбавлених водних розчинах активність часто наближують концентрацією, але це модель, а не точне визначення. Сильна кислота — та, що майже повністю дисоціює; це не те саме, що концентрована кислота.
Точне термодинамічне визначення використовує безрозмірну активність. За низької йонної сили a≈c/c°, тому шкільне pH≈−log[H⁺] працює добре. У концентрованих електролітах коефіцієнти активності можуть суттєво змінювати результат.
Сильна кислота має великий ступінь дисоціації у воді; слабка встановлює рівновагу HA+H₂O⇌H₃O⁺+A⁻. Слово “сильна” описує рівноважну константу, а “концентрована” — кількість кислоти на об’єм.
Ka описує кислотну рівновагу, а pKa=−logKa. Менший pKa зазвичай означає сильнішу кислоту в заданому розчиннику. Для основ використовують Kb, а спряжені пари пов’язані через властивості розчинника.
Вода сама обмінюється протонами: 2H₂O⇌H₃O⁺+OH⁻. Добуток активностей задає Kw, який залежить від температури. Тому нейтральний pH дорівнює 7 лише приблизно біля 25 °C, а не за будь-якої температури.