Різальні інструменти
У металургії елемент «Вольфрам» використовують для легування, покриттів, з’єднання матеріалів або керування властивостями поверхні.
Вольфрам (W) — хімічний елемент з атомним номером 74. Він розташований у періоді 6, групі 6, d-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.
Елемент «Вольфрам» належить до d-блоку. Близькі енергії s- і d-електронів дають змогу реалізувати кілька ступенів окиснення та різноманітну координаційну хімію.
Конфігурацію [Xe] 4f14 5d4 6s2 важливо розглядати разом зі ступенем окиснення: заповнення d-орбіталей впливає на колір, магнетизм, тип зв’язків і реакційну здатність.
Важливі хімічні форми елемента «Вольфрам» включають металевий стан і сплави, оксиди, галогеніди та координаційні сполуки. Кілька ступенів окиснення пов’язані, зокрема, з близькими енергіями s- і d-електронів.
За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 19.25 g/cm³. Температура плавлення: 3 687 K (3 414 °C). Температура кипіння: 6 203 K (5 930 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.
На практиці елемент «Вольфрам» або його сполуки використовують у таких напрямах: Різальні інструменти, Електроніка та Сплави. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.
У металургії елемент «Вольфрам» використовують для легування, покриттів, з’єднання матеріалів або керування властивостями поверхні.
Елемент «Вольфрам» та його сполуки застосовують в електронних компонентах, напівпровідниках, контактах або функціональних шарах, де важливі електричні властивості.
Елемент «Вольфрам» додають до деяких сплавів, щоб змінити міцність, корозійну стійкість, жаростійкість або інші властивості матеріалу.
Елемент «Вольфрам» розташований у періоді 6, групі 6 та d-блоці; класифікація: перехідний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.
Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.
Історія вивчення елемента «Вольфрам» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 74.
Стандартна атомна маса дорівнює 183.84(1). Це не маса одного конкретного атома, а зважене середнє, що відповідає типовому ізотопному складу природної речовини.
Елемент «Вольфрам» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.
Ризики під час роботи з елементом «Вольфрам» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.