Хімічний елемент · довідкова сторінка
116Lv

Ліверморій

Ліверморій (Lv) — хімічний елемент з атомним номером 116. Він розташований у періоді 7, групі 16, p-блоці. Стан за кімнатної температури експериментально не встановлено. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.

Атомний номер116
Стандартна атомна масаСтандартну атомну масу не визначено
Група16
Період7
Блокp
Електронна конфігурація[Rn] 5f14 6d10 7s2 7p4
Електронна будова

Що визначає хімічні властивості

Елемент «Ліверморій» — штучно синтезований надважкий елемент. Кількість отриманих атомів надзвичайно мала, тому властивості досліджують за ланцюгами розпаду та в експериментах з окремими атомами.

Положення у періоді 7 та p-блоці задає перші хімічні очікування, але для найважчих ядер істотні релятивістські ефекти, тому потрібна експериментальна перевірка.

Хімічні форми

Сполуки, йони та матеріали

Елемент «Ліверморій» отримують лише у вигляді окремих атомів; макроскопічний зразок недоступний. Через малу кількість і короткий час життя атомів хімічні властивості досліджують у спеціальних одноатомних експериментах.

Фізичні властивості

Стан і фазові переходи

Елемент «Ліверморій» доступний лише у вигляді окремих атомів, тому густину, температури плавлення та кипіння експериментально не встановлено. Значна частина значень для надважких елементів є теоретичними оцінками.

Поширення та застосування

Де трапляється і як застосовується Ліверморій?

Елемент «Ліверморій» не трапляється в природі у вимірюваних кількостях. Його синтезують у ядерних реакціях для фундаментальних досліджень і вивчають буквально атом за атомом.

На практиці

Приклади реального застосування

Наукові дослідження

Елемент «Ліверморій» використовують у дослідженнях, коли важливі його атомні, ядерні, хімічні або спектроскопічні властивості.

Положення в періодичній системі

Що показують сусідні елементи

Елемент «Ліверморій» розташований у періоді 7, групі 16 та p-блоці; класифікація: не встановлено; ймовірно, постперехідний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.

Довідкові дані

Фізичні та атомні властивості

Класифікаціяне встановлено; ймовірно, постперехідний метал
Стан за кімнатної температуриекспериментально не встановлено
Електронні оболонки2 · 8 · 18 · 32 · 32 · 18 · 6
ГустинаЕкспериментально не встановлено
Температура плавленняЕкспериментально не встановлено
Температура кипінняЕкспериментально не встановлено
Електронегативність за Полінгом—
Перша енергія йонізації—
Спорідненість до електрона—

Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.

Історія

Відкриття та ідентифікація

Елемент «Ліверморій» отримують штучно. Його синтезують у ядерних реакціях та ідентифікують за характеристиками утворених ядер і ланцюгами розпаду; кількості надто малі для звичайного макроскопічного зразка.

Ізотопи та атомна маса

Як ізотопний склад впливає на значення

Для елемента «Ліверморій» стандартну атомну масу не задають, оскільки немає стабільної природної суміші ізотопів для надійного середнього значення.

Елемент «Ліверморій» не має стабільних ізотопів. Його ізотопи радіоактивні, тому період напіврозпаду й тип розпаду важливі для вимірювань, застосувань та безпеки.

Безпека

Поводження та вплив

Елемент «Ліверморій» радіоактивний. Робота потребує заходів радіаційного захисту, що відповідають конкретному ізотопу, активності, виду випромінювання та хімічній формі речовини.