Від дефекту маси до енергії
Чому і синтез легких ядер, і поділ дуже важких ядер можуть виділяти енергію?
Енергія зв’язку на нуклон
Обидва процеси можуть вести нуклони до області з більшою енергією зв’язку на нуклон. Кінцеві ядра мають меншу сумарну масу спокою, а різниця вивільняється як енергія.
Стабільність не зводиться до одного числа
Енергія зв’язку ядра — енергія, яку потрібно надати, щоб повністю розділити ядро на вільні протони й нейтрони. Та сама величина вивільняється при утворенні ядра з вільних нуклонів і відповідає дефекту маси.
Короткодійність ядерної сили
Якщо Δm визначити як суму мас вільних нуклонів мінус масу зв’язаного ядра, то B=Δmc². Велике B означає, що повне розділення ядра потребує значної енергії. Це не просто бухгалтерія: масові вимірювання дозволяють дуже точно визначати ядерні енергії.
Від дефекту маси до енергії
Для порівняння ядер різного розміру використовують B/A. Крива швидко зростає для легких ядер, має широкий максимум у районі заліза й нікелю та повільно спадає для дуже важких. Саме форма цієї кривої пояснює енергетичну вигоду синтезу легких і поділу важких ядер.
Обидва процеси можуть вести нуклони до області з більшою енергією зв’язку на нуклон. Кінцеві ядра мають меншу сумарну масу спокою, а різниця вивільняється як енергія.