Стала розпаду
Радіоактивний розпад — спонтанний квантовий процес, у якому нестабільне ядро переходить в інший стан або інше ядро з випромінюванням частинок чи фотонів. Момент розпаду окремого ядра непередбачуваний, але велика сукупність ядер підкоряється точному статистичному закону.
Розпад не має пам’яті
Для даного радіонукліда стала λ задає ймовірність розпаду за одиницю часу для ядра, яке ще не розпалося. Для великої кількості незалежних ядер це приводить до N(t)=N₀e^(−λt). Експоненціальний закон описує середню поведінку ансамблю, а не календар життя окремого атома.
Канали перетворення
Ключова властивість ідеального радіоактивного розпаду — відсутність пам’яті. Ядро, яке вже пережило багато періодів напіврозпаду, не стає «старішим» або ближчим до неминучого розпаду. За умови, що воно ще існує, його ймовірність розпастися в наступний короткий інтервал така сама, як у тотожного щойно утвореного ядра.
Активність
Альфа-, бета- і гамма-процеси змінюють ядро по-різному. У кожному випадку мають виконуватися закони збереження електричного заряду, енергії, імпульсу та відповідних квантових чисел. Який канал відкритий, залежить від різниці енергій початкового й кінцевого станів та квантових правил переходу.
Стала розпаду
Активність A — середня кількість розпадів за секунду; для чистого радіонукліда A=λN. Тому активність зменшується з тією самою експонентою, що й число нерозпадених ядер. Один бекерель означає один розпад за секунду, але показ приладу може бути меншим через неповну ефективність реєстрації.
Для даного радіонукліда стала λ задає ймовірність розпаду за одиницю часу для ядра, яке ще не розпалося. Для великої кількості незалежних ядер це приводить до N(t)=N₀e^(−λt). Експоненціальний закон описує середню поведінку ансамблю, а не календар життя окремого атома.