s-блок
Блоки s, p, d і f групують ділянки таблиці за типом підоболонки, яка заповнюється в електронній структурі. Ширина блоків прямо випливає з кількості орбіталей, а хімічні властивості відображають доступність відповідних валентних станів.
p-блок
s-підоболонка має одну просторову орбіталь і максимум два електрони, тому основна частина s-блоку має дві колонки. Її зовнішні конфігурації пояснюють багато властивостей лужних і лужноземельних металів.
d-блок
p має три орбіталі й шість електронних місць, звідси шість колонок p-блоку. Тут розташовані метали, металоїди, неметали, галогени й благородні гази.
f-блок
П’ять d-орбіталей дають десять місць. Близькість ns і (n−1)d сприяє змінним ступеням окиснення, магнетизму й багатій координаційній хімії перехідних металів.
s-блок
Сім f-орбіталей дають чотирнадцять місць. Лантаноїди й актиноїди часто виносять униз лише для компактності; за логікою періодів вони вставляються між s- і d-ділянками.
s-підоболонка має одну просторову орбіталь і максимум два електрони, тому основна частина s-блоку має дві колонки. Її зовнішні конфігурації пояснюють багато властивостей лужних і лужноземельних металів.