Каталізатори
Елемент «Платина» або його сполуки можуть прискорювати реакції чи брати участь у ключових стадіях хімічного виробництва та синтезу.
Платина (Pt) — хімічний елемент з атомним номером 78. Він розташований у періоді 6, групі 10, d-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.
Елемент «Платина» належить до d-блоку. Близькі енергії s- і d-електронів дають змогу реалізувати кілька ступенів окиснення та різноманітну координаційну хімію.
Конфігурацію [Xe] 4f14 5d9 6s1 важливо розглядати разом зі ступенем окиснення: заповнення d-орбіталей впливає на колір, магнетизм, тип зв’язків і реакційну здатність.
Важливі хімічні форми елемента «Платина» включають металевий стан і сплави, оксиди, галогеніди та координаційні сполуки. Кілька ступенів окиснення пов’язані, зокрема, з близькими енергіями s- і d-електронів.
За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 21.45 g/cm³. Температура плавлення: 2 042 K (1 769 °C). Температура кипіння: 4 098 K (3 825 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.
На практиці елемент «Платина» або його сполуки використовують у таких напрямах: Каталізатори, Ювелірні вироби та Медичні застосування. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.
Елемент «Платина» або його сполуки можуть прискорювати реакції чи брати участь у ключових стадіях хімічного виробництва та синтезу.
У цій сфері елемент «Платина» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.
Елемент «Платина», його певні сполуки або ізотопи знаходять застосування в медицині, діагностиці, імплантаційних матеріалах або біологічних процесах.
Елемент «Платина» розташований у періоді 6, групі 10 та d-блоці; класифікація: перехідний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.
Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.
Історія вивчення елемента «Платина» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 78.
Стандартна атомна маса дорівнює 195.084(9). Це не маса одного конкретного атома, а зважене середнє, що відповідає типовому ізотопному складу природної речовини.
Елемент «Платина» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.
Ризики під час роботи з елементом «Платина» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.