Берилій

Берилій (Be) — хімічний елемент з атомним номером 4. Він розташований у періоді 2, групі 2, s-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.

Атомний номер4

Стандартна атомна маса9.0121831(5)

Група2

Період2

Блокs

Електронна конфігурація[He] 2s2

Електронна будова

Що визначає хімічні властивості

Елемент «Берилій» має два валентні електрони й у багатьох сполуках утворює йон із зарядом +2. Це одна з головних рис лужноземельних металів.

Конфігурація [He] 2s2 допомагає пояснити енергії йонізації, типові зв’язки та зміну реакційної здатності в групі.

Хімічні форми

Сполуки, йони та матеріали

Елемент «Берилій» переважно утворює сполуки зі ступенем окиснення +2. Типовими є оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфати та галогеніди.

Фізичні властивості

Стан і фазові переходи

За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 1.85 g/cm³. Температура плавлення: 1 556 K (1 283 °C). Температура кипіння: 2 742 K (2 469 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.

Поширення та застосування

Де трапляється і як застосовується Берилій?

На практиці елемент «Берилій» або його сполуки використовують у таких напрямах: Аерокосмічна техніка, Вікна для рентгенівського випромінювання та Сплави. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.

На практиці

Приклади реального застосування

Аерокосмічна техніка

У цій сфері елемент «Берилій» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.

Вікна для рентгенівського випромінювання

Сплави

Елемент «Берилій» додають до деяких сплавів, щоб змінити міцність, корозійну стійкість, жаростійкість або інші властивості матеріалу.

Положення в періодичній системі

Що показують сусідні елементи

Елемент «Берилій» розташований у періоді 2, групі 2 та s-блоці; класифікація: лужноземельний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.

Довідкові дані

Фізичні та атомні властивості

Класифікаціялужноземельний метал

Стан за кімнатної температуритвердий стан

Електронні оболонки2 · 2

Густина1.85 g/cm³

Температура плавлення1 556 K (1 283 °C)

Температура кипіння2 742 K (2 469 °C)

Електронегативність за Полінгом1.57

Перша енергія йонізації899.5 kJ/mol

Спорідненість до електрона—

Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.

Історія

Відкриття та ідентифікація

Історія вивчення елемента «Берилій» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 4.

Ізотопи та атомна маса

Як ізотопний склад впливає на значення

Стандартна атомна маса дорівнює 9.0121831(5). Це не маса одного конкретного атома, а зважене середнє, що відповідає типовому ізотопному складу природної речовини.

Елемент «Берилій» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.

Безпека

Поводження та вплив

Ризики під час роботи з елементом «Берилій» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.