Батареї та акумулятори
Матеріали, що містять елемент «Плюмбум», можуть бути електродами, електролітами, каталізаторами або функціональними компонентами систем зберігання та перетворення енергії.
Плюмбум (Pb) — хімічний елемент з атомним номером 82. Він розташований у періоді 6, групі 14, p-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент. У назві простої речовини часто вживають слово «свинець».
Елемент «Плюмбум» міститься в групі 14 і має чотири валентні електрони. Для легких елементів особливо важливі ковалентні зв’язки, а вниз по групі металевий характер посилюється.
Конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p2 допомагає зрозуміти, чому в цій групі трапляються сітчасті, молекулярні та більш металеві структури.
Елемент «Плюмбум» утворює різноманітні сполуки, властивості яких залежать від ступеня окиснення та типу зв’язку. Серед важливих класів можуть бути оксиди, галогеніди, гідриди, солі й координаційні сполуки.
За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 11.34 g/cm³. Температура плавлення: 600.6 K (327.5 °C). Температура кипіння: 2 022 K (1 749 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.
На практиці елемент «Плюмбум» або його сполуки використовують у таких напрямах: Батареї та акумулятори, Радіаційний захист та Будівництво. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.
Матеріали, що містять елемент «Плюмбум», можуть бути електродами, електролітами, каталізаторами або функціональними компонентами систем зберігання та перетворення енергії.
Елемент «Плюмбум» у вигляді відповідного ізотопу або сполуки використовують у задачах, пов’язаних із ядерними реакціями, нейтронами, випромінюванням або радіохімією.
Елемент «Плюмбум» або його сполуки допомагають задавати твердість, колір, термостійкість, оптичні властивості чи хімічну стійкість матеріалу.
Елемент «Плюмбум» розташований у періоді 6, групі 14 та p-блоці; класифікація: постперехідний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.
Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.
Проста речовина або матеріали, що містять елемент «Плюмбум», були відомі задовго до сучасної хімії. Практичне використання, розуміння хімічної природи та сучасна ідентифікація за атомним номером належать до різних історичних етапів.
Стандартну атомну масу задають інтервалом [206.14, 207.94]. Ізотопний склад природних зразків може трохи відрізнятися, тому одне десяткове значення приховувало б реальну варіабельність.
Елемент «Плюмбум» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.
Ризики під час роботи з елементом «Плюмбум» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.