Антипірени
У цій сфері елемент «Стибій» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.
Стибій (Sb) — хімічний елемент з атомним номером 51. Він розташований у періоді 5, групі 15, p-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент. У назві простої речовини часто вживають слово «сурма».
Елемент «Стибій» міститься в групі 15 і має п’ять валентних електронів. Залежно від партнера по зв’язку можливі три ковалентні зв’язки, кратні зв’язки та кілька ступенів окиснення.
Конфігурація [Kr] 4d10 5s2 5p3 пов’язує положення елемента з хімією гідридів, оксидів, галогенідів та оксигеновмісних сполук.
Елемент «Стибій» утворює різноманітні сполуки, властивості яких залежать від ступеня окиснення та типу зв’язку. Серед важливих класів можуть бути оксиди, галогеніди, гідриди, солі й координаційні сполуки.
За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 6.697 g/cm³. Температура плавлення: 903.8 K (630.6 °C). Температура кипіння: 1 908 K (1 635 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.
На практиці елемент «Стибій» або його сполуки використовують у таких напрямах: Антипірени, Сплави та Напівпровідники. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.
У цій сфері елемент «Стибій» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.
Елемент «Стибій» додають до деяких сплавів, щоб змінити міцність, корозійну стійкість, жаростійкість або інші властивості матеріалу.
Елемент «Стибій» та його сполуки застосовують в електронних компонентах, напівпровідниках, контактах або функціональних шарах, де важливі електричні властивості.
Елемент «Стибій» розташований у періоді 5, групі 15 та p-блоці; класифікація: металоїд. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.
Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.
Проста речовина або матеріали, що містять елемент «Стибій», були відомі задовго до сучасної хімії. Практичне використання, розуміння хімічної природи та сучасна ідентифікація за атомним номером належать до різних історичних етапів.
Стандартна атомна маса дорівнює 121.760(1). Це не маса одного конкретного атома, а зважене середнє, що відповідає типовому ізотопному складу природної речовини.
Елемент «Стибій» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.
Ризики під час роботи з елементом «Стибій» залежать від хімічної форми, дози та шляху впливу. Проста речовина, йони та сполуки можуть істотно різнитися за біологічною й екологічною дією, тому слід орієнтуватися на дані для конкретної речовини.