Хлор

Хлор (Cl) — хімічний елемент з атомним номером 17. Він розташований у періоді 3, групі 17, p-блоці. За кімнатної температури проста речовина є газом. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.

Атомний номер17

Стандартна атомна маса[35.446, 35.457]

Група17

Період3

Блокp

Електронна конфігурація[Ne] 3s2 3p5

Електронна будова

Що визначає хімічні властивості

Елемент «Хлор» належить до галогенів і має сім валентних електронів. Приєднання одного електрона завершує зовнішню оболонку, тому типовими є галогенід-йони із зарядом −1.

Вільна проста речовина хімічно активна й у природі зазвичай трапляється у сполуках. Конфігурація [Ne] 3s2 3p5 допомагає зрозуміти тип зв’язків і зміну реакційної здатності в групі.

Хімічні форми

Сполуки, йони та матеріали

Проста речовина елемента «Хлор» хімічно активна; галогеніди належать до найпоширеніших сполук. Можливі також сполуки з Гідрогеном, металами та, особливо для важких галогенів, з Оксигеном.

Фізичні властивості

Стан і фазові переходи

За кімнатної температури проста речовина перебуває у газоподібному стані. Густина: 3.2 g/L. Температура плавлення: 172.2 K (-100.9 °C). Температура кипіння: 239.1 K (-34.04 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.

Поширення та застосування

Де трапляється і як застосовується Хлор?

На практиці елемент «Хлор» або його сполуки використовують у таких напрямах: Очищення води, ПВХ та Хімічний синтез. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.

На практиці

Приклади реального застосування

Очищення води

У цій сфері елемент «Хлор» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.

ПВХ

Хімічний синтез

Елемент «Хлор» або його сполуки можуть прискорювати реакції чи брати участь у ключових стадіях хімічного виробництва та синтезу.

Положення в періодичній системі

Що показують сусідні елементи

Елемент «Хлор» розташований у періоді 3, групі 17 та p-блоці; класифікація: двоатомний неметал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.

Довідкові дані

Фізичні та атомні властивості

Класифікаціядвоатомний неметал

Стан за кімнатної температуригазоподібний стан

Електронні оболонки2 · 8 · 7

Густина3.2 g/L

Температура плавлення172.2 K (-100.9 °C)

Температура кипіння239.1 K (-34.04 °C)

Електронегативність за Полінгом3.16

Перша енергія йонізації1 251 kJ/mol

Спорідненість до електрона348.6 kJ/mol

Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.

Історія

Відкриття та ідентифікація

Історія вивчення елемента «Хлор» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 17.

Ізотопи та атомна маса

Як ізотопний склад впливає на значення

Стандартну атомну масу задають інтервалом [35.446, 35.457]. Ізотопний склад природних зразків може трохи відрізнятися, тому одне десяткове значення приховувало б реальну варіабельність.

Елемент «Хлор» має принаймні один стабільний ізотоп. Усі ізотопи мають однакову кількість протонів, але різняться кількістю нейтронів і масою атома.

Безпека

Поводження та вплив

Проста речовина елемента «Хлор» або його реакційноздатні сполуки можуть бути токсичними чи корозійно активними. Ризик істотно залежить від хімічної форми, концентрації та шляху впливу.