Радій

Радій (Ra) — хімічний елемент з атомним номером 88. Він розташований у періоді 7, групі 2, s-блоці. За кімнатної температури проста речовина зазвичай тверда. Атомний номер дорівнює числу протонів у ядрі й однозначно визначає елемент.

Атомний номер88

Стандартна атомна масаСтандартну атомну масу не визначено

Група2

Період7

Блокs

Електронна конфігурація[Rn] 7s2

Електронна будова

Що визначає хімічні властивості

Елемент «Радій» має два валентні електрони й у багатьох сполуках утворює йон із зарядом +2. Це одна з головних рис лужноземельних металів.

Конфігурація [Rn] 7s2 допомагає пояснити енергії йонізації, типові зв’язки та зміну реакційної здатності в групі.

Хімічні форми

Сполуки, йони та матеріали

Елемент «Радій» переважно утворює сполуки зі ступенем окиснення +2. Типовими є оксиди, гідроксиди, карбонати, сульфати та галогеніди.

Фізичні властивості

Стан і фазові переходи

За кімнатної температури проста речовина перебуває у твердому стані. Густина: 5.0g/cm³. Температура плавлення: 1 233 K (959.9 °C). Температура кипіння: 1 773K (1 737 °C). Вимірювані фізичні величини можуть залежати від тиску, чистоти зразка та кристалічної структури.

Поширення та застосування

Де трапляється і як застосовується Радій?

На практиці елемент «Радій» або його сполуки використовують у таких напрямах: Наукові дослідження, Історія та Історія медицини. Конкретна роль залежить від хімічної форми та властивості, яку потрібно використати.

На практиці

Приклади реального застосування

Наукові дослідження

Елемент «Радій» використовують у дослідженнях, коли важливі його атомні, ядерні, хімічні або спектроскопічні властивості.

Історія

У цій сфері елемент «Радій» або його сполуки застосовують завдяки відповідним хімічним, фізичним чи ізотопним властивостям; конкретна роль залежить від матеріалу та конструкції.

Історія медицини

Положення в періодичній системі

Що показують сусідні елементи

Елемент «Радій» розташований у періоді 7, групі 2 та s-блоці; класифікація: лужноземельний метал. Порівняння з елементами тієї самої групи показує подібність валентної електронної будови, а рух уздовж періоду — закономірні зміни радіуса, енергії йонізації, електронегативності та характеру зв’язків.

Довідкові дані

Фізичні та атомні властивості

Класифікаціялужноземельний метал

Стан за кімнатної температуритвердий стан

Електронні оболонки2 · 8 · 18 · 32 · 18 · 8 · 2

Густина5.0g/cm³

Температура плавлення1 233 K (959.9 °C)

Температура кипіння1 773K (1 737 °C)

Електронегативність за Полінгом0.9

Перша енергія йонізації509.3 kJ/mol

Спорідненість до електрона9.6485 kJ/mol

Значення стосуються елемента або нейтрального атома там, де це доречно. Фізичні величини можуть залежати від алотропної форми, тиску, чистоти та умов вимірювання.

Історія

Відкриття та ідентифікація

Історія вивчення елемента «Радій» охоплює розпізнавання його хімічної індивідуальності, виділення або одержання речовини та подальший точний опис як елемента з атомним номером 88.

Ізотопи та атомна маса

Як ізотопний склад впливає на значення

Для елемента «Радій» стандартну атомну масу не задають, оскільки немає стабільної природної суміші ізотопів для надійного середнього значення.

Елемент «Радій» не має стабільних ізотопів. Його ізотопи радіоактивні, тому період напіврозпаду й тип розпаду важливі для вимірювань, застосувань та безпеки.

Безпека

Поводження та вплив

Елемент «Радій» радіоактивний. Робота потребує заходів радіаційного захисту, що відповідають конкретному ізотопу, активності, виду випромінювання та хімічній формі речовини.